Я добре пам’ятаю одного зі своїх перших клієнтів. Він мав проблеми у стосунках. Дівчину він любив, як і вона його, але був ще хтось третій, наче якийсь друг, і неможливо було знайти рішення. Тоді я точно знав, що робити. Мій клієнт би мав повестися як справжній чоловік та проговорити ситуацію з ним або з нею. Ядро стосунків в них здорове, це ж ясно.
П’ять років потому я працював із дуже схожою ситуацією. І тоді я теж точно знав, що треба робити. Відносини явно розпадаються, клієнт намагається втримати те, що втримати неможливо. Він має завершити стосунки та змиритися зі своєю втратою.
В чому полягала різниця між цими випадками?
Під час роботи над першим випадком я перебував у подібній ситуації та намагався врятувати стосунки, в другому ж випадку я безуспішно пробував розірвати стосунки. Тобто мої невирішені проблеми впливали на моє бачення ситуації клієнта.
Це називається контрпереносом. Вже давно відомо, що повністю уникнути контрпереносу неможливо, та це й не потрібно. Проте терапевт повинен знизити вплив своїх проблем на терапію до мінімуму.
Звичайно, жодному з клієнтів я не казав своєї думки. Однак вони все одно якось відчувають…
З того часу я усвідомлюю, що коли ми говоримо з клієнтами про стосунки, у мене виникає спокуса заповнити все власними прикладами. Та я маю виконувати свою роботу: це означає займатися психікою клієнта, а не тим, любить його дівчина чи ні. Я про це нічого не можу знати.
Зрозуміло, що клієнтам потрібні поради і розрада, проте моє завдання — працювати з потребою, а не задовольняти її. Одна справа допомогти клієнту витримати біль, а зовсім інша — вгамувати її фальшивою утіхою.
Як зрозуміти, що стосунки погані?
У такий спосіб я майстерно викрутився від необхідності відповідати на запитання, яке я отримав від редакції Psychologie.cz: «Як розпізнати погані стосунки, що не мають майбутнього, та як ми, люди, свої відносини псуємо?» Однак деякі стосунки дійсно погані, чи це не так?
Звичайно. Наприклад, відносини, в яких один із партнерів тиран. Я завжди вважав, що у таких випадках професійна дистанція неетична, тому давав зрозуміти клієнтам, що їм варто було б розлучитися. Але зазвичай вони це й так прекрасно знають! Вони залишаються у стосунках, тому що не вміють інакше. Великим уроком для мене стала нещодавня клієнтка, яка вирішила залишитися у стосунках та змінити баланс так, щоб чоловік перестав завдавати їй болю. І їй це вдалося.
Нас дратують занадто асиметричні стосунки, в яких, наприклад, дівчина з нетерпінням чекає, коли хлопець зверне на неї увагу, а він користується її захопленням. Та чи можна назвати такі відносини поганими? Занурившись у ситуацію, ми скоріш за все з’ясуємо, що стосунки хоч і нікудишні, проте це найкращі стосунки, на які ті двоє здатні (у цей період свого життя).
Тому, мабуть, я втручаюся лише тоді, коли є загроза жорстокого поводження або розбещення дітей. Вони не можуть себе захистити. Однак у такому випадку терапевт зобов’язаний повідомляти компетентним органам. Тож клієнти про це не говорять.
А яким чином ми зазвичай псуємо відносини? Перефразовуючи коміка, люди мають дві проблеми — як стосунки втримати та як їх завершити. Багато хто залишається у мертвих відносинах просто за інерцією або ж навпаки залишає стосунки при найменшому натяку на недосконалість. А ще люди думають, що стосунки будуються самі собою. Їм важко зрозуміти, що знайти партнера та підтримувати з ним хороші відносини — це робота на все життя.
Переклад: Ольга Долга